Ще не так давно про Голодомор в Україні не можна було згадувати. Запитай своїх батьків, що чули вони про страшний голод 1932-1933 в часи своєї юності? Дізнайся у батьків своїх батьків, чи могли вони відкрито пом`янути невинних жертв? Чи могли вони не боячись запалити свічку в пам`ять про загиблих? Нам забороняли пам`ятати. Бо, пам`ятаючи, ми починаємо ставити запитання та шукати відповідь, а знайдена відповідь - вимагає дії.
Попри усі небезпеки, утиски та ризики, ми зберігали пам`ять: спочатку потайки, пошепки, але чимраз голосніше і відважніше. Завдяки цьому сьогодні пам`ятати простіше. І діяти - також. Якщо тобі байдуже, якщо ти полінуєшся прийти і запалити свічку пам`яті чи хоча б поставити її на своєму вікні - це буде мовчазна згода з тими, хто спочатку організував геноцид, а потім робив усе можливе, щоб витерти його з пам`яті, і тим самим - витерти з історії цілий народ.
Тоді нас міг врятувати хліб. Тепер нас врятує пам`ять. Пам`ятай. Прийди. Постав свічку.
24 листопада — круглий стіл у ХОДТРК «Скіфія», присвячений темі голодоморів.
26 листопада:
13:00 — пам’ятний захід у Великій залі музичного училища з участю колективів музичного училища та училища культури, з експозицією тематичних матеріалів із держархіву в Херсонській області;
14:45 — піша хода від площі Свободи до пам’ятника жертвам тоталітарного режиму та голодоморів;
15:30 — мітинг біля пам’ятника з участю адміністрації та громадськості;
16:00 — хвилина мовчання.
Відбуваються також заходи в навчальних закладах області із вшанування жертв Голодомору.
